Більшість людей ховають взуття в коробку або на полицю в той самий день, коли вирішують, що сезон закінчився. Зняли, поставили – і забули до наступного року. А коли дістають знову, виявляють пожовклу підошву, тріщини на шкірі або стійкий затхлий запах, якого раніше не було. Взуття не зносилося – воно зіпсувалося на зберіганні.

Підготовка до міжсезоння займає не більше півгодини на всі пари. Але саме ці півгодини визначають, чи прослужить взуття ще два сезони, чи вже наступної осені доведеться купувати нове.

Крок 1. Чищення – і не «для вигляду», а по-справжньому

Перше і найважливіше правило: на зберігання відправляється лише чисте взуття. Це звучить очевидно, але більшість порушує саме цей пункт – швидко протирають верх вологою серветкою і вважають, що цього достатньо.

Недостатньо. Бруд, сіль і органічні залишки, які залишилися на підошві або в швах, продовжують руйнувати матеріал навіть у коробці. Шкіра під брудним нальотом пересихає нерівномірно, гума жовтіє від хімічних реакцій, а залишки вуличних реагентів роз'їдають клейові шви зсередини. Що стосується певних різновидів взуття, то наприклад, не буде зайвим звернутися до професіоналів і замовити хімчистку туфель. 

Бруд, залишений на взутті перед зберіганням – це не косметика. Це активний процес руйнування, який не зупиняється від того, що пара лежить у коробці.

Що потрібно зробити перед закладкою на зберігання:

• Очистити підошву від бруду та каменів у рельєфі протектора
• Видалити сольові розводи спеціальним засобом або розчином води з оцтом (1:5)
• Протерти верх відповідним засобом – залежно від матеріалу
• Витягнути устілки і почистити їх окремо
• Дати взуттю повністю висохнути – не менше 12 годин – перед тим як закривати в коробку

Якщо взуття пройшло важкий сезон – особливо зимове шкіряне або замшеве – і має стійкі забруднення, розводи або деформований ворс, краще віддати його на професійну чистку перед зберіганням. Взуття, яке йде на склад чистим і відновленим, наступного сезону потребує лише мінімального догляду.

Крок 2. Обробка матеріалу – захист, який працює місяцями

Після чищення взуття потребує захисної обробки. Це не опціональний крок – це те, що визначає стан матеріалу після шести місяців у коробці.

Шкіра без зволоження за сезон зберігання втрачає до 30% природних олій – саме тому взуття, яке не обробляли перед закладкою, діставати тріснутим.

Логіка обробки відрізняється залежно від матеріалу:

• Гладка шкіра – нанести живильний крем або бальзам, дати вбратися 20–30 хвилин, зайлишки зняти м'якою тканиною. Після – водовідштовхувальний спрей
• Замша і нубук – обробити спреєм-імпрегнатором після чищення. Крем не використовувати – він забиває ворс і змінює текстуру
• Лакова шкіра – безбарвний крем для лаку, тонким шаром. Уникати засобів із силіконом – вони дають липкість
• Гумова підошва – спеціальний кондиціонер для гуми запобігає гідролізу та пожовтінню під час тривалого зберігання
• Текстиль і кросівки – захисний спрей від бруду та вологи, нанести рівномірно на всю поверхню

Окремо – про білу підошву. Якщо не обробити її перед зберіганням, за сезон вона майже гарантовано пожовтіє. Причина – окислення полімерів під дією кисню та залишків бруду. Спеціальний засіб для відбілювання підошви або звичайна захисна плівка у вигляді спрею значно сповільнюють цей процес. До речі, саме тому люди часто віддають кросівки у хімчистку, адже це кращий метод зберегти білий колір. 

Крок 3. Форма і умови – де більшість робить фатальну помилку

Взуття зберігає форму лише тоді, коли всередині є опора. Без формотримачів або набивки шкіряне взуття за сезон деформується в носку і задниковій частині – і вже не повертає початковий вигляд навіть після носки.

Деформація взуття під час зберігання – незворотний процес. Жоден крем і жодна розтяжка не повернуть шкірі початкову геометрію після того, як вона «запам'ятала» зім'яту форму.

Що використовувати для збереження форми:

1. Кедрові формотримачі – найкращий варіант для шкіряного взуття. Кедр поглинає залишкову вологу і природно ароматизує
2. Паперові формотримачі або щільно скручені газети – бюджетна альтернатива, але не для дорогих пар
3. Спеціальні пластикові розтяжки – для чобіт і високого взуття, щоб халява не складалася
4. Умови зберігання не менш важливі, ніж підготовка:
5. Температура – кімнатна або прохолодна, без різких перепадів
6. Вологість – помірна. Надто сухе повітря пересушує шкіру, надто вологе – провокує цвіль
7. Світло – пряме сонячне проміння вигорає колір і прискорює старіння матеріалів
8. Упаковка – тканинні мішечки або коробки з отворами, але не поліетиленові пакети

Поліетилен – окрема помилка, яку роблять дуже часто. Здається, що пакет захищає від пилу. Насправді він створює парниковий ефект: волога, що залишилася всередині взуття, не має виходу і провокує появу цвілі та неприємного запаху вже за кілька тижнів.

Крок 4. Як діставати взуття з зберігання – про це не говорять, але варто

Підготовка до сезону – дзеркальний процес до закладки на зберігання. Взуття, яке правильно зберігалося, все одно потребує кількох простих дій перед першим виходом на вулицю.

Взуття після зберігання – як м'язи після зимової паузи. Йому потрібен час і підготовка, перш ніж повернутися в робочий режим.

Що зробити при діставанні з зберігання:

• Провітрити пару кілька годин до використання – особливо якщо зберігалася в закритій коробці
• Перевірити стан підошви – чи немає тріщин, розшарувань або слідів гідролізу
• Нанести свіжий шар крему або захисного спрею – обробка шестимісячної давності вже не працює
• Перевірити устілки – за сезон вони можуть деформуватися або набрати запах
• Оцінити загальний стан – якщо є плями, розводи або пошкодження, краще одразу до фахівців, ніж чекати, поки проблема поглибиться

Взуття, яке пройшло повний цикл – правильна підготовка, правильне зберігання, правильне відновлення на початку сезону – служить суттєво довше і зберігає зовнішній вигляд навіть після кількох років активного використання. Це не складно і не дорого. Але потребує звички – робити це щоразу, а не тільки коли «вже зовсім погано».